Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заричати

Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧАТИ"
Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Зани́ти Cм. занивати.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.