Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заричати

Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧАТИ"
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.
Покусчіцка нар. Немного, малое количество. Вх. Лем. 452.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює. Рудч. Ск. І. 124.
Рукомесник, -ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
Чахниця, -ці, ж. Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.