Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Cм. Дивитися.
Западо́к, -дка́, м. = западня.
Імшедь, -ді, ж.
1) Мохъ.
2) = мшедь.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди.
