Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заріб

За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБ"
Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Журахви́на, -ни, ж. = журавлина.
За́висть, -сти, ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593.
Ізу.. Cм. зу... Ізх... = ісх... Cм. сх.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Сизоокий, -а, -е. Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока. Чуб. V. 35.
Шпетно нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. ІІ. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.