Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заріб

За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБ"
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.
Книп, -па, м. 1) = ґнип. 2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра! Лебед. у.
Настромлювати, -млюю, -єш, сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Шевч. 213. Виростали у кайданах слав'янськії діти. Шевч. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.