Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер.
Огрібач, -ча, м. Палка, которой подгребаютъ горящіе угли.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
