Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарібок

Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБОК"
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
Да́коди нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata. ЗЮЗО. І. 124.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.