Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спотич

Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
А́гел 1, -ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. ІІ. 129.
Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Демокра́тній, -я, -є. Демократическій. Література ся сталась демократньою. К. XII. 124.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Перепочити Cм. перепочивати.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Цифра, -ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.