Безхитрий, -а, -е. Безхитростный, наивный.

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Відкопувати, -пую, -єш, сов. в. відкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Откалывать, откопать. Щоб ці гроші відкопали такі руки, які закопали. Чуб. І. 98.

Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.

Косоритися, -рюся, -ришся, гл. Заявлять претензіи; дерзкимъ быть съ кѣмъ либо. Вх. Зн. Желех.

Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.

Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.

Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).

Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.

Процвітати, -та́ю, -єш, сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Мет. 33. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Шевч. 51. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка. К. Іов. 30. 2) Богатѣть, разбогатѣть, достичь благополучія. А процвів був мій брат: поважали усі, майстер, грошей багато. Лебед. у. Чи ба, як люд процвів тепера: тілько пани колись так жили, як оце наші міщане. Лебед. у. 3) Расцвѣчивать, расцвѣтить, разукрасить. Cм. процвітаний.