Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заригати

Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИГАТИ"
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. Стор. МПр. 4. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун. Котл. Ен. VI. 81.
Гачура, -ри, ж. Трехлѣтняя кобыла, не имѣвшая лошатъ. Вх. Лем. 402. Ум. гачурка. Вх. Уг. 232.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Оденьки Cм. оденки.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.