Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Папуша, -ші, ж.
1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу.
2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Ум. лапушка.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Покорочати, -ча́ю, -єш, сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Тягака, -ки, м. Бродяга.
Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже....
