Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Довго, довго дивувались на її уроду. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Від дурня чую, то ся не дивую. Багатий дивується, як убогий годується. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила.
2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив.
3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Правда кривду переважить. Не переважить його Ворог.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
