Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Відживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла.
Перебієць, -бі́йця, м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести.
Повикуповлювати, -люю, -єш, гл. = повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір.
Протичка, -ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки.
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Ввинчивать, ввинтить.
2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти.
3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь.
4) Впутывать, впутать (въ дѣло).
