Днесь нар. = Сьогодня. Днесь мені, а завтра тобі. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Я днеська берізка зелена а завтра буду зрубана.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Кріпець, -пцю, м. = кріп.
Мандебу́рка, -ки, ж. Порода картофеля, распространившаяся преимущественно изъ г. Магдебурга.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши.
Повкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Вкоситься (о многихъ).
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Вона за ним, він хода, біжить.
