Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Без горілки — нема говірки. Ум. Горі́лонька, горі́лочка.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий.
2) Переносно: упорный, упрямый.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Ущипнутися, -нуся, -нешся, гл. Ущипнуться. Де вщипнеться, там подереться.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
