Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний.
Безсилочка, -ки, ж. Ум. отъ безсилка.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Пнеться, як жаба на купу. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму!
Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Не дай ручки стискати і персника здиняти.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Медом шинкувати. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив.
