Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заробітчанин

Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
За́дки нар. Задомъ (идти). Мнж. 181. Я до його, а він задки, задки.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага. Ном. № 14332.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРОБІТЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.