Годовий, -а, -е. Годичный, годовой. Въ заговорѣ: (Пристріт) і денний, і сутковий, і тридневний, і годовий, і лісовий, і шляховий.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця.
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Ставати, стаю́, -єш, сов. в. стати, стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. стати на рушнику. Обвѣнчаться. З Марусею на рушнику стану. 2) — до чого. Браться, взяться, приняться за что. Сей же як до чого став...., — уся душа його в роботі. До бою, побою стати. Выйти на бой, вступить въ битву. Дали коня, дали зброю: ставай, синку, до побою. стати до розмови. Заговаривать, заговорить. Тоді вже не станете зо мною до розмови, як тепер. 3) Безл. Становиться, стать; получиться. Скілько кіп у вас жита стане на десятині? 4) — за кого, за що. а) Замѣнять, замѣнить кого, что. Він мені за дитину рідну став. Став він мені за батька. Не стане кишка за начинку. б) Становиться, стать въ защиту кого, чего, заступиться. Хто за правду стане? 5) — на кого. Подниматься, подняться, возстать. Чи там раду радять, як на Турка стати, не чуємо на чужині. 6) Останавливаться, остановиться. А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. 7) Наниматься, наняться. Я до його стала на рік. Став у царя до свинаря за підпасича. Стати під хуру. 8) Прибывать, прибыть на мѣсто. Сим конем скоро у Харькові станеш. Ухватило його за серденько, став у Марусі на дворі живенько. 9) Начинать, начать, стать. Стань його вчить, то воно й слухать не хоче. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Став божий світ світати, стали вони на коні сідати. Съ отриц. не. Переставать, перестать. Поки ми матір свою поважали, поти нам Бог годив: а не стали ми матки старенької знати.... не стали нас люде знати.... не стали ми в домівці на промешканні з молодими женами щастя й долі собі мати. Не стало ні байраків, ні мелюсів ставати. 10) Наставать, настать, наступать, наступить. Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала. 11) Хватать, хватить, стать. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. 12) Происходить, произойти, случаться, случиться, явиться, оказаться. А даси те, що в тебе дома без тебе стало? 13) Получать, получить начало, начинаться, начаться. Не від нас ж стало, не нами й кінчиться. Стала слава, стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Вже стає на дворі світ. 14) Дѣлаться, сдѣлаться, стать. Пень горів, а він руки грів, та й став йому дядько. Як народивсь Христос, то которі.... хрестились, так святими стали; котрі ж плювали, то камінем стали. Чого смутна стала, мила? Як гляну на дітей, то страшно стане. 15) Доставаться, достаться. Смійся, вражий сину, за сміх тобі стане. 16) Обходиться, обойтись, стоить. Сімдесят карбованців весілля стало. Труда великого се діло стало. 17) — в приго́ді. Пригодиться. Cм. еще пригода. 18) стати на слові. Сдержать слово. Супрун не став на слові. 19) — на стану, станочку. Cм. стан. Ой тепер я доросла, на станочку стала.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади.
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.
