Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заричити

Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить). Грин. II. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИЧИТИ"
Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Грин. III. 534.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Мир. Пов. II. 113. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись. Левиц. ПЙО. І. 364.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.