Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікання

Заріка́ння, -ня, с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАННЯ"
Баник, -ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться. Прил. у.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6. Шух. I. 254.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся». Чуб. I. 95.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.
Стернянки, -но́к, ж. мн. Занозы и ранки на ногахъ, происходящія отъ хожденія по жнивью.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.