Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікання

Заріка́ння, -ня, с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАННЯ"
Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Мет. 11. Хто волохатий, той буде багатий. Ном. № 307. Кіт волохатий.
Дігна́ти = Догнати.
Дорива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дорва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Дорываться, дорваться.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.  
Наля́пати Cм. наляпувати.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Примерлий, -а, -е. Обмершій.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.