Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразити

Зарази́ти, -жу́, -зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИТИ"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Моргу́ха, -хи, ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась. Кв. І. 253.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.