Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заріжок

Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЖОК"
Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Рудч. Чп. 220. Котл. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Шевч. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Мет. 306. Ум. безталаннячко. МВ. ІІ. 122.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник. Kolb. І. 70.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.
Ховання, -ня, с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.