Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Калита, -ти, ж.
1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою.
2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати.
Намлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема.
2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. кочегаръ. 2) Любящій лежать на печи. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Смичай, -чая, м. — чорноголо́вий. Родъ растенія.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость.
