Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Вже старі, зостарілися.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Понехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Пренебречь.
2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили.
Триста числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли.
