А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Екатер.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа.
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Скрипаль, -ля, м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає.
Хлібороб, -ба, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.
