Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Вищикнути, -ну, -неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищипнув листок, прийшла Ілля — вищипнула два.
Зобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зобутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. З сем'єю вигодувався, зодігся і зобувся.
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Ум. музиченька. Наймай музиченьки.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Придумувати, -мую, -єш, сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти.
Причалапати, -паю, -єш, гл. Приплестись.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. 2) Развѣваться.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає.
