Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заривати 2

Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить. Св. Л. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 2"
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = окономичний.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Нехарний, -а, -е. Неопрятный, нечистый, грязный; безобразный. Як покладуть на голову нехарний чепище, то не пустить погуляти проклятий мужище. Гол. II. 447.
Розволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Привыкнуть шляться, таскаться. 2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.