Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Зама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зама́затися, -жуся, -жешся, гл. 1) Замазываться, замазаться. Від смерти і в печі не замажешся. 2) Запачкиваться, запачкаться. Сидить дід під лавою, замазався сметаною.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Копійчаний, -а, -е. Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Копійчані бублики.
Магни́тий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
