Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Випинатися, -наюся, -єшся, сов. в. випнутися и вип'ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться впередъ. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз.
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп!
