Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарік

Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІК"
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Відгадай-Сон, -сна, м. Снотолкователь. Усякі мені сни сняться, — де б то на їх такого відгадай-сна найти. Лубен. у.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Приклепка, -ки, ж. = прикліп. Лихо приклепки шукає. Ном. № 1973.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Разбить, растолочь. Харьк. 2) Разъяснить, растолковать. Харьк.
Скрипник, -ка, м. 1) = скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. ІІ. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. І. 6.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. К. ХП. 11. Г. Барв. 424. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. К. ЧР. 16.  
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.