Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вона її напувала гірким полином. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
