Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заривати 1

Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Жерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже. Черн. у.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Кокошка, -ки, ж. 1) Курица. 2)зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Желех. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гол. II. 204. Гей во моєм городчику зелена кокошка. Гол. II. 422.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИВАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.