Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заривати 1

Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть. Вас. 213.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИВАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.