Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заривати 1

Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВАТИ 1"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. Ном. № 13247. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась. Н. п.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Одержувати, -жую, -єш, сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Преподобниця, -ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИВАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.