Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Капнути Cм. капати.
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ).
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный.
Попереді нар. = попереду.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть.
