Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заривкуватий

Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРИВКУВАТИЙ"
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Меті́льниця, -ці, ж. Метельщица. Ум. метільничка. Я б до хати куховарочку наняв, а до груби та топільничку, а до хати та метільничку. Харьк. у.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Очищать дно пруда. 2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРИВКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.