Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карий

Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
На́пря́мок, -мку, м. = напрям. Грицько... з усім напрямком свого тихого пахарського життя. Мир. ХРВ. 391.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.