Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карий

Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Горчи́ця, -ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) = польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. І. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. І. 114.
Здармува́ти, -мую, -єш, гл. Истратить попусту. Здармувати час. Вх. Лем. 419.
Перепасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить пасинкувати.
Підлягати, -га́ю, -єш, сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Українофильський, -а, -е. Украинофильскій.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.