Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбованець

Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Повидумувати, -мую, -єш, гл. = повигадувати. Отсе три дні панські одбудеш, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували. МВ. І. 98.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.