Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбованець

Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша. Ком. Пр. № 560.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.