Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка.
Гряни́ця, -ці, ж. Граница. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Турецькі гряниці. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Ум. Гряни́чка, гряни́ченька. А по той бік гряниченьки француз наступає.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. Ось іди, сядь коло мене. Іди слідом за мною.
Риштування, -ня, с.
1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться.
2) Постройка лѣсовъ.
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл.
1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш.
2) Обдумать. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати.
Хиза, -зи, ж. = охиза.
