Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карабунитися

Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБУНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБУНИТИСЯ"
Будзя, -зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Припуст, -ту, м. см. уприпуст. Сим. 182.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Хробачний, -а, -е. Червивый, изъѣденный червями. Хробачна сливка. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАБУНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.