Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Просіл, со́лу, м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть.