Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлюка

Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮКА"
Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Гнітуха, -хи, ж. = гнітючка. ХС. ІІІ. 53.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).
Понапинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться. Рудч. Ск. II. 137. 2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Чуб. Cм. укладатися.
Шилюдистий, -а, -е. . шилюди́сті уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.