Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каравати

Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. Гол. І. 150, 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАТИ"
Вищість, -щости, ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех.
Воячка, -ки, ж. Воительница.
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки. Грин. ІІІ. 300.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Річний, -а, -е. Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ. Угор.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.