Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каравати

Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. Гол. І. 150, 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАТИ"
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Касувати, -сую, -єш, гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу? Камен. у.
Кросонки, -но́к, с. мн. 1) Ум. отъ кро́сно. 2) Небольшой станокъ для тканія ситъ. Вас. 152.
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.