Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карасьча

Карасьча, -чати, с. = карася́.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬЧА"
Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно. Н. Вол. у.
Нелітка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться. Чуб. І. 221.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Теплісічко нар. = теплісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЬЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.