Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карба

Карба, -би, ж. Борозда. Уманск. и Гайсин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБА"
Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні. К. ХП. 123.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.