Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючка

Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Мацкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Искать ощупью. Поночі у хаті, а я по лаві й мацкую. Н. Вол. у.
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Стовпчастий, -а, -е. Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. Kolb. І . 48.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.