Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючка

Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.  
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Невже нар. Неужели.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Рюмати, -маю, -єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.