Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючка

Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧКА"
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Рудч. Ск. II. 56. Хліб на тій воді замішувала. Г. Барв. 157.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне. Ном., стр. 291, № 24.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.