Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кара

Кара, -ри, ж. 1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Шевч. 187. Се кара божа на нас. Мет. 263. 2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Мет. 57. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРА"
Гаманище, -ща, Ув. отъ гаман.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею. Харьк. г.
Ле нар. = лем. Желех.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Попридавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Сизоперий, сизопірий, -а, -е. Сизоперый. АД. І. 113. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток. Чуб. V. 853.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.