Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався.
Оброблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обробитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Оканчивать, окончить работы, покончить съ работами. Помолилась, що в полі обробилась.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях.
Повечоріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Рукатися, -ваюся, -єшся, гл. Здороваться рукопожатіемъ. Я рукалася з їдним.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення.
