Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кара

Кара, -ри, ж. 1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Шевч. 187. Се кара божа на нас. Мет. 263. 2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Мет. 57. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРА"
Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав. Чуб. V. 977.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Присяй-Богу, присясто-боже, присясто-богу! Ей Богу! Ей-ей! Камен. у. Фр. Пр. 85. Присяй-Богу буду бити. Гол. III. 162. Присясто-Боже, я не брав. Камен. у.
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56. латку вкинути. Положить заплату. ЗОЮР. II. 283. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. ЗОЮР. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. Г. Барв. 52. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? О. 1861. IV. 39. укинути фука. Cм. фук. Мкр. Г. 61.
Харлак, -ка, м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.