Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбіж

Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІЖ"
Босоногий, -а, -е. Босоногій. Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі. Котл. Ен.
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату. Ка II. 122.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.