Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбіж

Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІЖ"
Викуп, -пу, м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.
Відліпити Cм. відліплювати.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Камен. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Н. п. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.
Набавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип'ю, зараз поставлю. Чуб. V. 1088. 2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Гол. І. 127. Набавити лиха, страху, хороби..
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень. Богодух. у.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. О. 1862. У. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.