карбіж
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Том 2, ст. 221.