Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

караулити

Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАУЛИТИ"
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Витіяти Cм. витівати.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Попригріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Уколиця, -ці, ж. = околиця 1. Сюдою-тудою по за вколицю. Ном. № 7752.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.