Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

караулити

Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАУЛИТИ"
Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Відбатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали. Левиц. І. 182.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Прати, перу́, -ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.
Присмалювати, -люю, -єш, сов. в. присмалити, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Рудч. Ск. І. 105. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. Чуб. V. 851. присмалювати халявки, литки. Ухаживать за женщиной. Ном. № 8974.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.