Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Біга як дзиґа. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці.
Лазун, -на, м. Хорошо лазящій по деревьямъ. Ум. лазуне́ць.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица.
Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях.
