Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбівка

Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІВКА"
Зака́шляти, -ляю, -єш, гл. Закашлять.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Протерти Cм. протирати.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Тарпан, -на, м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.