Гу́зно, -на, с. Задница.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Обсяг, -гу, м. Объемъ.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок.
Слободний, -а, -е. Свободный. Ум. слободне́нький, слободнесенький.
