Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючити

Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИ"
Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Порозмлівати, -ваємо, -єте, гл. Сильно развариться. Порозмлівали кістки в казані. Сосниц. у.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала? Гол. І. 290.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.