Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Єпа́рхія, -хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Обіждати, -да́ю, -єш, гл. = обіжати. Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Прописувати, -сую, -єш, сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? Cм. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Різь, -зі, ж.
1) Рѣзь.
2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника.
