Веретенниця, -ці, ж. = веретільник.
За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.