Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування.
Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів.
Усіяти, усію, -єш, гл. Засѣять. Я ж теє поле коп'єм скопаю, поп'єм скопаю і стрілками всію.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
