Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каракуля

Каракуля, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЛЯ"
Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Висвистати Cм. висвистувати.
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки. К. ХІІ. 90.
Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Зви́шки нар. Высотой.
Новосвіт, -ту, м. Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту. К. ХП. 70.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.