Ворох, -ха, м. 1) Куча. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Cм. зоріти.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля.
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.
