Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Глупак, -ка, м. = дурень.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica.
Мно́гий, -а, -е. Многій. Даруй, Боже, многі літа цьому господару.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа.
