Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ.
Звізда́, -ди́, ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ум. зві́здочка.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув.
Прекладати, -даю, -єш, гл. — над що. Предпочитать чему. О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати. Науку і талант над значність прекладали.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Скоротити Cм. скорочувати.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный.
