Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Покомизитися, -жуся, -зишся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками.
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Ум. цюпка.
Шерстяний, -а, -е. Шерстяной.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.
