Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Варьоха, -хи, ж. = варенуха. Ми вашої варьохи не пили.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. По всьому селі піднявся галас. Ой встаньмо, підіймімося. Як підніметься кашель та прездоровий. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Цупить із печі горшки, аж крекче. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить.
