Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбованчик

Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЧИК"
Відряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відрядитися, -джуся, -дишся, гл. = виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся? Мил. 209.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.  
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження. Чуб. І. 68.
Переполоскати Cм. переполіскувати.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа. Мил. М. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.