Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбованчик

Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЧИК"
Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Виплести Cм. виплітати.
Власник, -ка, м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Ошукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. ошукатися, -ка́юся, -єшся, гл. Обманываться, обмануться. Грин. III. 161. Хоч і ошукаюся, та там, де всі люде. Ном. № 10774.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт. О. 1861. VII. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.