Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Олія, олії, ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (Cм.).
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Поодр.. Cм. повідр..
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила.
