Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каракуцьки

Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЦЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЦЬКИ"
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Леґурний, -а, -е. Медлительный. Та це чоловік леґурний собі. Йому, здається, хоча б і жінка зараз умерла, то й не гайка.
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69. 2) Опубликовывать, опубликовать. 3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Шарування, -ня, с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАКУЦЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.